Як повідомляється на сайті Міністерства охорони здоров'я, основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є лихоманка та утруднене дихання.

У разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання під час подорожі або після нього, туристам рекомендується звернутися до лікаря і надати відомості про історію подорожей.

Стандартні рекомендації ВООЗ для широкого загалу щодо зменшення впливу і передачі ГРВІ:

- часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;

- під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хусткою. Використану хустку слід негайно викинути і помити руки;

- уникайте тісного контакту з усіма, хто має лихоманку і кашель;

- якщо є підвищена температура тіла, кашель і утруднене дихання, скоріше зверніться до лікаря і повідомте йому попередню історію подорожей;

- відвідуючи ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами і поверхнями, які контактують з тваринами;

- не вживайте в їжу сирі або недостатньо термічно оброблені продукти тваринного походження. З сирим м'ясом, молоком і т.п. слід поводитися обережно.

•  Фізичний розвиток і загартування. У разі формування у дитини неправильної ста­тури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворю­вання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню ди­тини багато уваги.
•  Активне жування. Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апа­рат сучасної людини має недостатнє навантаження через споживання м'якої їжі. Тож у раціон дитини обов'язково слід включати проварене м'ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з'їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.
• Раціональне харчування. Не менше двох-трьох разів на тиждень дитина має їсти м'ясо, рибу, особливо морську, щоденно — різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.
•  {Обмеження у споживанні кондитерських виробів. Ліпше дозволити дитині з'їсти шоколадну цукерку, ніж льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчи­няються та створюють для зубів шкідливе солодке середовище. Після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.
• Споліскування ротової порожнини. Варто привчати дитину споліскувати ротову по­рожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчу­вання у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.
• Ретельне чищення зубів. Чистити зуби дітей варто привчати з трирічного віку. Піс­ля сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду — лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів — 1-3 хв. Губну, щічну, язикову та піднебінну поверхні зубів очищають верти­кальними рухами щіткою від шийки зубів до жувальної поверхні, не зачіпаючи при цьому краї ясен. Жувальну поверхню зубного ряду ліпше чистити коловими рухами щіткою. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.
• Застосування зубних паст. Зубні пасти використовують для підсилення очищу­вальної дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для ді­тей, до складу яких входить кальцій.
•     Бережливе ставлення до зубів. Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руй­нування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з ме­талу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

Поради батькам, як запобігти

травмуванню дитини

•      Дбайте про безпеку дитини, не залишайте її без нагляду надовго.
•      Ізолюйте від дитини небезпечні предмети — ліки, засоби побутової хімії, голки, цвяхи, леза. Також стежте аби дитина не змогла травмуватися через необережне поводження з побуто­вими приладами — розетками, електропроводами тощо.
•      Виховуйте у дитини навички безпечної поведінки, зокрема:
• -       не пустувати з вогнем, сірниками;
• -       не гратися на балконах, на підвіконнях тощо.
•      Навчайте дитину поводитися чемно в місцях великого скупчення людей (не штовхатися, не бігати тощо).
•      Відвідуючи з дитиною ігрові та спортивні майданчики, оглядайте їх, щоб завчасно виявити можливі небезпечні предмети та визначити, чи надійно закріплене обладнання.
• Спонукайте дитину поводитись обережно під час лазіння по деревах, драбинах, щоб уникну­ти падіння з висоти.
•      Забороняйте дитині ходити поблизу місць, де відбуваються будівельні та ремонтні роботи.
•      Привчайте дитину ходити взимку поодаль від будівель, щоб уникнути травмування від па­діння бурульок, криги тощо.
•      Навчайте дитину правил дорожнього руху і будьте зразком їх виконання.
•      Не залишайте дитину без нагляду поблизу доріг з інтенсивним рухом.
• Наглядайте за дитиною, коли вона їздить на велосипеді, самокаті, роликах тощо.
• Тримайте дитину за руку під час перетину дороги з інтенсивним рухом та навчайте її орієн­туватися за дорожніми знаками, світлофором, сигналами регулювальника.

Миття рук — важливий спосіб  профілактики інфекційних захворювань

Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються, чому це так важливо робити. Після пересаджування квітів, малювання, лагодження велосипеда тощо ні в кого не виникає сумнівів, що ви­димий бруд потрібно змити. Утім, коли руки здаються чистими, на них усе одно є хвороботворні мікроорганізми. Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громад­ському транспорті, рукостискання тощо. Найбруднішими є громад­ські місця, зокрема туалети, через те, що їх відвідує багато різних людей і атмосфера в них сприятлива для розмноження мікробів. Окремо варто сказати про гроші. Брудними вони є, оскільки прохо­дять через руки багатьох людей, які можуть бути бактеріоносіями різних захворювань.

До речі, рушники вдома також не такі чисті, як ми вважаємо. Коліформи, кишкова паличка та сальмонела можуть вижити навіть на випраних та висушених рушниках.

Чим та коли саме мити руки

Шкіра людини, як і весь організм, не стерильна. На ній є мікро­би, що не шкодять організму. Однак під час контакту із довкіллям на шкіру потрапляють хвороботворні мікроорганізми. Аби їх позба­витися, ми миємо руки. Водою можна змити бруд, але щоб змити мі­кроби, слід користуватися милом.

Під час миття рук милом утворюється мильна піна — це пові­тряні бульбашки, які оточені молекулами мила. Саме вони й очищу­ють від хвороботворних мікроорганізмів. Гарно вимити руки можна не лише гарячою водою, достатньо й те­плої води з милом. А якщо воно утворює рясну піну, то можна скористатися про­холодною. Гаряча вода не є необхідною умовою для ефективності мила.

Коли саме необхідно мити руки? Ситуацій багато, але зазначи­мо основні:

•  після того, як ви прийшли з вулиці;

•  після контакту з хворими чи їхніми речами;

•  після відвідування туалетної кімнати;

•  після того, як виносили сміття;

•  після прибирання в кімнаті, чищення взуття;

•  після контакту з тваринами;

•  перед та після медичних процедур (наприклад, зміна пов'яз­ки, оброблення рани);

•  після того, як ви кашляли або чхали, прикриваючи рот та ніс рукою;

•  після порізів, мікротравм;

•  після зміни підгузків дитині;

•  після контакту з грішми;

•  перед прийманням їжі;

•  перед, під час та після приготування їжі.

Поради лікаря-педіатра Є.Комаровського

Дитина, яка часто

хворіє: що робити?

Висновок: якщо нормальна від

народження дитина постійно хворіє,

отже, має конфлікт із навколишнім

се­редовищем. Існує два варіанти допомоги:

спробувати за допомогою ліків примирити дитину з навколишнім

середовищем або спробувати все-таки змінити навко­лишнє

середовище, щоб воно влаштовувало дитину.

Якщо дитина часто хворіє на ГРЗ, цю проблему не­можливо розв'язати жодними таблетками. Усувай­те конфлікт із навколишнім середовищем. Змінюйте спосіб життя! Не шукайте винних — це тупик. Ваші шан­си й шанси вашої дитини вирватися із замкненого кола одвічного нежитю — цілком реальні.

Ще раз повторюся: чарівних таблеток «від поганого імунітету» не існує. Але є ефективний алгоритм реаль­них практичних дій. Найпринциповіші моменти ми за­раз перелічимо.

Чисте, прохолодне, вологе. Уникати всього, що пах­не — лаки, фарби, дезодоранти, мийні засоби.

Житло

За найменшої можливості організувати дитині пер­сональну дитячу кімнату. У дитячій кімнаті не має бути накопичувачів пили, усе має зазнавати вологого при­бирання (звичайна вода без дезінфікаційних засобів). Регулятор на батареї опалення. Зволожувач повітря. Пи­лосос із водяним фільтром. Іграшки в ящику. Книжки за склом. Складання всього розкиданого + миття підлоги + витирання пилу — стандартні дії перед сном. На сті­ні в кімнаті — термометр і гігрометр. Уночі вони повин­ні показувати температуру +18 °С і вологість 50-70 %. Регулярне провітрювання, обов'язкове й інтенсивне — ранком після сну.

Сон

У прохолодній вологій кімнаті. За бажанням — у теп­лій піжамі, під теплою ковдрою. Біла постільна білизна, що випрана з використанням дитячого порошку й ре­тельно виполоскана.

Харчування

Ніколи й за жодних умов не змушувати дитину їсти. Ідеально годувати не тоді, коли їсти згодна, а тоді, коли випрошує їжу. Припиняти годувати в проміжках між го­дуваннями. Не зловживати заморськими продуктами. Не захоплюватися різноманітністю харчування. Відда­вати перевагу природним солодощам (мед, ізюм, кура­га та ін.) перед штучними (на основі сахарози). Стежити, щоб у роті не залишалася їжа, особливо солодка.

Питання

 За бажанням, але в дитини завжди повинна бути можливість утамувати спрагу. Звертаю увагу: не отри­мувати задоволення від солодкого газованого напою, а саме втамовувати спрагу! Оптимальне пиття: негазована, некип'ячена мінеральна вода, компоти, морси, фруктові чаї. Температура напоїв кімнатна. Якщо рані­ше все підігрівали, то поступово зменшувати інтенсив­ність нагрівання.

Одяг

Достатній мінімум. Пам'ятати про те, що пітливість викликає хвороби частіше, ніж переохолодження. На дитині не повинно бути більше одягу, ніж на її батьках. Зменшення кількості є поступовим.

Іграшки

Найретельніше стежити за якістю, особливо як­що дитина бере їх до рота. Будь-який натяк на те, що

ця іграшка пахне або бруднить дитину,— відмовитися від покупки. Будь-які м'які іграшки — накопичувачі пи­лу, алергенів і мікроорганізмів. Віддати перевагу іграш­кам, що миються. Мити іграшки, що миються.

Прогулянки

Щоденні, активні. Через батьківське «стомився — не можу — не бажаю». Бажано перед нічним сном.

Спорт

Ідеальні заняття на свіжому повітрі. Не бажаними є будь-які види спорту, що передбачають активне спіл­кування з іншими дітьми в замкненому просторі. Пла­вання в басейнах є небажаним для дитини, яка часто хворіє.

Додаткові заняття

Є корисними за місцем постійного проживання, ко­ли стан здоров'я не дозволяє залишати будинок. Спочат­ку варто перестати часто хворіти і тільки потім починати відвідувати хор, курси іноземних мов, студії образотвор­чого мистецтва тощо.

Літній відпочинок

Дитина повинна відпочити від контактів зі значною кількістю людей, від міського повітря, від хлорованої во­ди й побутової хімії. Здебільшого відпочинок «на морях» жодним чином не стосується оздоровлення дитини, яка часто хворіє, оскільки шкідливі фактори зберігаються, додається громадське харчування і, як правило, гірші, порівняно з домашніми, житлові умови.

Ідеальний відпочинок дитини, яка часто хворіє, вигля­дає таким чином (важливим є кожне слово): улітку в се­лі; надувний басейн із джерельною водою, поруч купа піску; форма одягу — труси, босоніж; обмеження на ви­користання мила; годувати тільки тоді, коли закричить: «Мамо, я тебе з'їм!» Брудна гола дитина, яка стрибає з води в пісок, випрошує їжу, дихає свіжим повітрям і не контактує з великий кількістю людей за 3-4 тижні від­новлює імунітет, зруйнований міським життям.

Профілактика ГРЗ

Украй малоймовірно, щоб дитина, яка часто хворіє, постійно переохолоджувалася або кілограмами спожи­вала морозиво. Таким чином, часті хвороби — це не за­студи, а ГРВІ. Якщо Петрик у п'ятницю нарешті здоро­вий, а в неділю знову має закладений ніс, то це означає, що в інтервалі «п'ятниця-неділя» Петя підхопив новий ві­рус. І в цьому однозначно звинувачуються його родичі, зокрема, дідусь, який скористався несподіваним виду­жанням, щоб онук терміново відвідав цирк.

Основні завдання батьків — усіляко уникати непотріб­них контактів із людьми, мити руки, підтримувати міс­цевий імунітет, провести вакцинацію всіх членів роди­ни від грипу.

Якщо дитина часто хворіє на ГРВІ, отже, вона часто інфікується.

Дитина не може бути в цьому винною. Це модель по­ведінки її родини. Отже, необхідно змінити модель, а не лікувати дитину.

Лікування ГРВІ

Лікувати ГРВІ — це не означає давати ліків. Це озна­чає створити такі умови, щоб організм дитини макси­мально швидко й з мінімальними втратами здоров'я впорався з вірусом. Лікувати ГРВІ — це означає забез­печити оптимальні параметри температури й вологості повітря, тепло одягти, не годувати, поки не попросить, активно напувати. Сольові краплі в ніс і парацетамол при високій температурі тіла — цілком достатній перелік

ліків. Будь-яке активне лікування перешкоджає формуванню імунітету. Якщо дитина часто хворіє, отже, будь який лікарський препарат повинен застосовуватися лише тоді, коли без нього однозначно не можна обійтися Особливо це стосується антибактеріальної терапії, щі здебільшого проводиться без реальних на те підстав -від страху, від остраху відповідальності, від сумнівів у діагнозі.

Дії після видужання

Дуже важливо пам'ятати: поліпшення стану й нормалізація температури зовсім не свідчать про те, що імунітет відновився. Але ж майже завжди так відбувається що дитина йде в дитячий колектив буквально наступного дня після поліпшення стану. А ще раніше, до дитячого колективу, вона вирушає до поліклініки, де її оглядає лі­кар, який запевняє, що дитина здорова.

У черзі до лікаря й наступного дня в школі або в дитя­чому садку дитина із ще незміцнілим послу хвороби іму­нітетом обов'язково підхопить новий вірус. Нова хворо­ба почнеться в ослабленому організмі. Вона буде важ­ча за попередню, з більшою ймовірністю ускладнень, вимагатиме застосування ліків.

Але й ця хвороба мине. І ви підете до поліклініки, а потім —у дитячий садок... А потім розповідатимете про дитину, яка часто хворіє, яка «такою уродилася»!

Почала краще почуватися — це означає, що потріб­но починати нормально жити. Нормальне життя — це не відвідування цирку, не школа й уже тим більше не дитяча поліклініка. Нормальне життя — це стрибання-бігання на свіжому повітрі, «нагулювання» апетиту, здо­ровий сон, відновлення слизових оболонок.

За активного способу життя й максимально можли­вому обмеженні контактів із людьми повне відновлен­ня, зазвичай, відбувається не більше ніж за тиждень. Те­пер можна й до цирку!

Не слід забувати про те, що контакти з людьми ри­зиковані, насамперед, у приміщеннях. Ігри з дітьми на свіжому повітрі, як правило, є безпечними (якщо не плюватися й не цілуватися). Звідси цілком прийнятний алгоритм відвідування дитячого садка відразу після ви­дужання — ходити туди тоді, коли діти виходять на про­гулянку. Погуляли, усі на обід у приміщення, а ми — до­дому. Зрозуміло, що реалізувати таке можна не завжди (мама працює, вихователька не згодна, дитячий садок далеко від будинку), але такий варіант принаймні мож­на мати на увазі.

І наостанок: алгоритм «дій після видужання» поши­рюється на всіх дітей, а не тільки на тих, які часто хво­ріють. Це фактично одне з найважливіших правил, що допомагає нормальній дитині не стати такою, яка час­то хворіє.

Якщо ми заговорили про «усіх дітей», зауважимо, що, вирушаючи після хвороби до дитячого колективу, не­обхідно думати не тільки про себе, але й про інших ді­тей. Зрештою, ГРВІ може протікати в легкій формі, якщо температура тіла залишається нормальною. З'явився нежить, ви декілька днів посиділи вдома, а потім виру­шили до дитячого садка, залишаючись при цьому зараз­ними!

Антитіла до вірусу виробляються не раніше, ніж на п'ятий день хвороби. Тому відновляти відвідування ди­тячого колективу можна не раніше ніж на шостий день від початку ГРВІ незалежно від важкості захворювання, але обов'язково з моменту нормалізації температури ті­ла має минути не менше ніж три доби.

ПАМ`ЯТКА

Перша долiкарська допомога2. Необхідно здати аналізи: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз крові на цукор, зішкриб на яйцеглист.

3. В шість років у дитини повинні бути наступні щеплення: АДС (дифтерія, правець), ОПВ (поліомієліт). КПК (кір, інфекційний паротит,краснуха), ревакцинація Манту. При неохідності - консультація фтезіатра.

4. Висновок (в формі 026) пише педіатер дитячого садка після проходження всіх фахівців.

Лакар, медична сестра ДНЗ №98